Ось уже понад 10 років, як 6 червня було проголошено професійним святом усіх трудівників пера - Днем журналіста. Дата святкування обрана не випадково - саме в цей день в 1992 році Спілка журналістів України була прийнята в Міжнародну федерацію журналістів.
Через 2 роки після цієї події, в 1994 році, Президент України видав указ про заснування професійного свята медійників. Для українських журналістів прийняття до лав закордонних товаришів було значущою віхою в історії.
Союз журналістів України був заснований в 1959 році як відділення Спілки журналістів СРСР. Після здобуття країною незалежності, він став носити назву Національна спілка журналістів України. Визнання українських працівників ЗМІ міжнародною спільнотою означає прийняття ними закордонних стандартів журналістики і міжнародних нормативів професійної етики, що має визначальний вплив на якість української журналістики.
Журналіст - професія з підвищеною соціальною відповідальністю. Цей рід діяльності вимагає дотримання строгих етичних принципів, так званого «кодексу честі». Його приписи досить суворі - крім критеріїв правдивості, точності та об'єктивності інформації, кодекс також проголошує принцип зведення до мінімуму можливих збитків для репутації об'єкта публікації.
У країнах Європи і США, недотримання професійної етики тягне за собою судові переслідуваннями і плачевні наслідки для кар'єри горе-журналіста. В Україні, на жаль, поки рідкісні випадки відповідальності за невірогідну або наклепницьку інформацію. Навпаки, вона часто з'являється в ЗМІ з подачі і схвалення влади.
Оскільки журналістика - це потужний інструмент формування громадської думки, в неблагополучних країнах вона стає надзвичайно корумпованої, а в тоталітарних державах - перетворюється на ідеологічну зброю. Неупередженість та об'єктивність ЗМІ - один з головних показників щасливого соціуму і справжньої демократії.
Кількість і якість інформаційних каналів в країні також демонструє рівень її ідеологічної свободи. В останні роки збільшується кількість видань, які висвітлюють плітки про життя зірок, неперевірені чутки, фото з особистого життя знаменитостей. Такі несерйозні публікації, непрофесійні і корумповані журналісти, низький рівень довіри до ЗМІ - все це формує негативний образ української журналістики і неприязне ставлення до професії в цілому.
Проте подібні звинувачення справедливі тільки стосовно псевдо-журналістів і недобросовісних представників мас-медіа. Журналіст - це професія не тільки важлива і важка, але і небезпечна. Кількість репортерів, які загинули в гарячих точках або постраждалих через дискредитуючі матеріали, красномовно свідчить про мужність людей, які стали на шлях професійної журналістики.
Попри те, що українська журналістика ще далека від ідеалу, представники цієї професії заслуговують величезної поваги. 6 червня - відмінний привід, щоб задуматися про майбутнє вітчизняної журналістики. Що ж подарувати любителю писати? Гарну ручку, але оскільки ручками вже мало хто пише можна піднести повербанк, щоб в момент творчого пориву телефон випадково не сказав "до побачення".
ZIZ вітає всіх журналістів з професійним святом і бажає творчих успіхів, зростання в майстерності і добробуту!
