День народження - свято дитинства, улюблений день в році, урочистість оповита таємничим чарами, коли здається, що будь-які бажання здійсняться, варто тільки захотіти. Дітвора проводить довгі місяці в нестерпному чеканні цього дня і схвильовано мріє про майбутні подарунки; дорослі ж часто зустрічають його з прихованим смутком як ознака незворотного ходу часу. Як би не ставився кожен з нас до власного дня народження, все ми вважаємо його чимось неминучим. Але чи було так завжди?
Сьогодні день народження сприймається як один з головних свят у році, адже це - особливе, особисте свято. Складно уявити наше життя без цього дня, наповненого радісними привітаннями близьких і друзів. Проте, ще кілька століть назад відзначати день своєї появи на світло нікому не приходило в голову. Дана традиція стала набувати популярності лише в останні пару століть. Проте, передумови до святкування дня народження можна відшукати ще в дохристиянські часи.
Стародавні єгиптяни, наприклад, пишно святкували день народження свого правителя - фараона, якого вважали сином бога сонця Ра. Схожа традиція існувала і в Стародавній Греції: її жителі святкували дні народження своїх богів - мешканців Олімпу. Згодом такої честі стали нагороджатися не тільки верховні правителі і боги, а й смертні (хоч і далеко не прості).
Так, в Єгипті стали влаштовувати бенкет на честь днів народження видатних діячів і воїнів, в той час, як звичайні громадяни і жінки не могли навіть думати про подібні почесті. Згідно з древніми літописами, першою жінкою, яка відзначила свій день народження, стала цариця Клеопатра ІІ. Греки і собі влаштовували свято на честь народження глави родини, не приділяючи жодної уваги жінкам, молодим юнакам та дітям.
У ці давні часи саме свято проходило дивно звично для нас з вами - гучне застілля, пишний бенкет і загальні веселощі стали невіднятними атрибутами дня народження. Крім того, язичники вірили в особливу вразливість і чутливість людини в цей день до дії потойбічних сил: як добрих, так і злих духів. Саме тому його прагнули оточити лише близькими людьми та доброзичливцями, а також читали різні заклинання, волаючи до допомоги добрих сил, і закликали удачу численними обрядами та ритуалами.
Частина цих язичницьких звичаїв залишається актуальною і сьогодні. Традиційні свічки на святковому торті, наприклад, символізують древнє вогнище на жертовному вівтарі, являють собою очищувальну вогняну стихію - один з найсильніших оберегів від зла. Швидше за все, язичницьке коріння мають і звичаї тягнути за вуха, клацати по лобі або пороти іменинника, поширені в різних країнах світу.
Саме язичницький характер свята привів до його занепаду з появою християнства. Бурхливі узливання і «бусурманські» ритуали активно відрізались Церквою. Відтепер святкувати належало лише один день народження - Різдво Христове. Згодом отримав поширення звичай відзначати духовне народження людини (хрестини) і, відповідно, день народження його покровителя (іменини).
Багато століть поспіль днем народження людини нехтували, вважаючи його нічим не примітним. Цієї позиції сприяла християнська мораль: згідно з її засадам, прихід в гріховний світ аж ніяк не вважався приводом для радості, в той час, як звільнення від усіх земних печалей, тобто смерть, має зустрічатися щасливо і вдячно.
Проте, в період Реформації з'явилася мода відзначати не тільки День Ангела, а й день народження. Спершу цю екстравагантну ідею втілили в життя королі та придворна знать, не бажаючи упускати привід для чергового пишного свята. Пізніше традиція святкувати день народження поширилася і на дітей. Першою країною, масово вкоренилися цей звичай, стала Німеччина. Саме німці почали вітати з днем народження діточок, незалежно від їх статі.
До України день народження прийшов пізно, тільки в XIX столітті. Як і в європейських країнах, привілеєм відзначати це свято від самого початку мала тільки царська сім'я. Згодом вона поширилася і на багатих дворян, в той час, як чернь все ще задовольнялася святкуванням іменин.
З приходом Революції, святкувати День Ангела стало неможливо через які панують у країні антирелігійних переконань. Так політичні перипетії посприяли укоріненню дня народження серед російського народу.
Сьогодні день народження святкують повсюдно. У кожній країні існують свої, особливі звичаї, пов'язані з цим дивовижним святом, але всі вони мають на меті привернути щастя і добробут в життя «новонародженого». Традиційна пісенька "Happy Birthday to You" вважається найпопулярнішою піснею в світі, а значить, день народження - свято для всіх народів і культур з великим майбутнім.